Опис досвіду роботи

Обґрунтування актуальності та перспективності досвіду:

В підлітковому віці, коли не сформований стійкий світогляд, особистість найбільше піддається зовнішньому впливу. Сприймаючи інтереси, погляди оточуючих, підлітки обирають, всотують їх у себе і в подальшому керуються ними. Серйозний дефіцит впливу на молоде покоління призводить до того, що у молоді і підлітків домінуючими почуттями стали тривога, агресія, соціальна пасивність, страх. Тривожним є той факт, що у науковий обіг введено навіть поняття “діти ризику”, що звичайно, не прикрашає держави.

Також погіршення соціальної ситуації призвело до збільшення кількості дітей, що живуть у важких соціальних умовах. Серед загальної кількості населення в Україні 14 млн. дітей і молоді віком до 18 років. І серед них: діти-сироти і діти, які залишилися без піклування батьків, з неповних сімей – понад 400 тисяч, діти з проблемами фізичного та психічного розвитку – до 160 тисяч, діти з малозабезпечених сімей – 3,4 млн. чоловік. Серйозної уваги потребують діти-сироти, діти, які залишилися без піклування батьків, діти-інвалиди, діти з психофізичними вадами, хворі і діти з девіантною поведінкою.

        З розвитком девіантної поведінки у учнів все більше затуплюються позитивні відчуття і вона може стати резервом для майбутньої злочинності. Вивчення проблеми схильності до девіантної поведінки молоді, актуальність якої безсумнівна, потребує, насамперед, визначення її місця у системі координат більш широкого соціального змісту. Такими, вважаються проблеми нормативної поведінки соціалізованого індивіда, особистості в суспільстві.
        Більшість соціальних норм об'єктивуються, виражаються зовні через уявлення і зразки поведінки спільноти, що відтворюються з покоління в покоління досить регулярно й у масовому масштабі. Нормативна регуляція характеризується, перш за все, специфікою об'єкта регулювання: їй підлягають лише ті види індивідуальної поведінки, які мають масовий характер. До таких видів поведінки пред'являються певні вимоги, що виражають відповідну суспільну потребу, причому виконання цих вимог не може бути забезпечено іншими формами соціальної, економічної, психологічної детермінації. Нормативна регуляція характеризується також наявністю методів і засобів, якими особи стимулюються до виконання відповідних вимог. Такими, зокрема, є різні форми соціального контролю за індивідуальною поведінкою. Нарешті, нормативна регуляція передбачає наявність ціннісно-нормативної свідомості.       

        Тому своєчасна, якомога більш рання психологічна діагностика схильності молоді до ненормативної поведінки, розробка комплексу профілактичних заходів і психологічної допомоги особистості у зазначених випадках потребує сукупних зусиль теорії і практики.

        Насамперед, потрібне глибоке вивчення деструкції соціального середовища і феномену дезорганізації, дезадаптації особистості молодої людини.

        Треба змалку дитині прививати, що вона особистість, суб’єкт життя, що здійснює свою власну життєдіяльність, має обдарування творити своє життя. Що людина не просто проживає своє життя, вона його продукує, створює, свідомо будує.

      Теоретичне обґрунтування проблеми

Девіантна поведінка (від лат. deviatio- відхилення) – це система дій і вчинків людей, що суперечать соціальним нормам або визнаним у суспільстві стандартам поведінки. Її суть полягає в тому, що людина не дотримується вимог соціальної норми, вибирає відмінний від її вимог варіант поведінки в тій чи іншій ситуації, що веде до порушення міри взаємодії особистості та суспільства. В основі відхилень в поведінці переважно лежить конфлікт інтересів, цінностей, деформація засобів їх задоволення, помилки виховання, життєві невдачі, порушення емоційної сфери. Девіації в підлітковому та юнацькому віці виникають також і як відповідь на неспроможність особистості реалізувати свої особистісні тенденції до самоактуалізації.

Питання виникнення і профілактики девіантної поведінки серед підлітків досить добре розкрито як у світовій, так і у вітчизняній практиці. Особливості розвитку психічної сфери підлітків і прояви у ній девіацій вивчалися такими вченими, як Г.С. Абрамова, Є.М. Бондарчук, Л.І. Бондарчук, В.А. Крутецький, В.С. Лозниця, Р.С. Немов, Г.М. Борисова, І.В. Дубравіна, М.І. Боришевський, Д.І. Фельдштейн,Т.Н. Бостянжиєва, М.І. Веринікіна, Г.Г. Аракелов, Н.М. Жаріков, Е.Ф. Зеєр, Л. Ф.Чепелєва та ін. Проблемами профілактики і корекції девіантної поведінки підлітків в умовах шкільного середовища займалися Н. М. Ветров, С. І. Григорьєв, Л. Д. Деміна, В. І. Загвязінський, Б.С. Кобзар, Е.І. Петухова, В.А. Татенко, Т.М. Титаренко,   А. А. Реан. Серед українських вчених і педагогів розробці цього напрямку соціальної педагогіки присвятили свої праці О. С. Тарновська, В. М. Оржеховська,  Н. П. Пихтіна, О. І. Толчініна, Т. О. Саванчук, О. В. Шарапова та ін.

Інноваційність досвіду

Полягає в системному підході до організації роботи з девіантними підлітками, створення власної системи роботи з даною категорією дітей.

Інформаційно-педагогічна модель досвіду

Технологія діяльності

Досвід роботи спрямований на створення алгоритму діяльності практичного психолога з дітьми різної девіантної поведінки, яка полягає у виявленні причин проявів девіантності, проведення корекційної роботи, організації підвищеного піклування, виховання у них почуття власної гідності, спираючись на позитивні якості характеру, попередження або подолання різних відхилень у поведінці, у встановленні контакту з перевиховуваним.

При цьому, автор досвіду акцентує увагу на тому, що робота практичного психолога із учнями, схильними до правопорушень, - це, перш за все, налагодження стосунків, спільна діяльність, постійна увага до особистості, контроль, аналіз свого ставлення до конкретного підлітка, особистісний, індивідуальний підхід. Практичний психолог повинен володіти науковими педагогічними знаннями про засоби впливу на підлітків, психологічним відчуттям, тактом, знанням етики, організаторськими здібностями, знати методи і стиль, індивідуально-особистісний підхід до важковиховуваних підлітків.

Практичний психолог спрямовує свою діяльність на надання комплексної допомоги в розв'язанні особистісних проблем школяра. Вона включає три аспекти:

 Автор досвіду у своїй роботі виділяє функції, які повинен здійснювати практичний психолог при роботі з девіантними підлітками:

 Практичним психологом розроблено алгоритм діяльності спеціаліста у роботі з девіантними підлітками та учнями «групи ризику», який включає наступні етапи:

1.                     Виявлення дітей та учнів, схильних до правопорушень, вживання алкогольних напоїв, наркотичних та психотропних речовин, схильних до бродяжництва та жебрацтва, проявів жорстокості та насилля, які мають проблеми в поведінці, ознаки емоційних розладів, схильні до аутоагресивної, самоушкоджуючої або суїцидальної поведінки та мають труднощі в навчанні і вихованні.

2.                     Визначення причин труднощів дітей та учнів різних категорій "групи ризику", індивідуальна діагностика підлітків з девіантною поведінкою

3.                      Корекційно-відновлювальна і розвивальна робота з учнями вищезазначених категорій (індивідуальна /групова).

4.                     Просвітницька робота з педколективом навчального закладу з питань взаємодії педагогів і працівника психологічної служби у профілактиці злочинності  та проявів насилля серед учнівської молоді, попередження дитячої безпритульності і бездоглядності, вживання алкоголю, наркотиків та психотропних речовин, проявів девіантної поведінки учнів.

5.                     Просвітницька робота з сім'ями  дітей, що мають прояви девіантної поведінки (консультації, відвідування вдома).

6.                     Взаємодія з адміністрацією навчального закладу у профілактиці негативних явищ у дитячому та учнівському середовищі (рада профілактики, малі педради тощо).

7.                     Взаємодія з інспекцією у справах неповнолітніх, соціальною службою та іншими організаціями з питань профілактики злочинності та проявів насилля серед учнівської молоді, попередження дитячої безпритульності і бездоглядності тощо .

В досвіді роботи зібрано необхідний психодіагностичних інструментарій, який дозволяє на належному професійному рівні здійснювати діагностичну функцію.

Велика увага автором приділяється здійсненню профілактичної роботи.  Суб’єктами подібної профілактики виступають особистість підлітка та його сім'я.

Профілактика девіантної поведінки нерозривно пов'язана з процесом соціалізації особистості і залежить від таких умов, як комплексність (проведення спільних заходів не тільки на соціально-психологічному, але й економічному, правовому, медико-санітарному, педагогічному рівнях), послідовність, диференційованість (залежно від індивідуально-психологічних особливостей людини і особливостей її оточення), своєчасність (надання допомоги на ранніх етапах виникнення схильності до девіантної поведінки), пріоритет превентивності соціальних проблем, прогностичність (спрямованість у майбутнє, насичене позитивними цінностями і цілями, планування життєвих планів без девіантної поведінки).

Провідна ідея досвіду

Створення власної ефективної системи роботи з девіантними підлітками та дітьми «групи ризику».

Практична цінність досвіду роботи

Запропонована система роботи сприяє чіткій координації діяльності практичного психолога при роботі з девіантними підлітками. Забезпечується системний підхід до вирішення цієї проблеми. В досвіді робити автором представлено цінні практичні матеріали, які значно полегшують роботу практичного психолога у всіх напрямках діяльності щодо зниження проявів девіантності в підлітковому середовищі.

Результативність досвіду

Запропонований досвід роботи впроваджується в навчально-виховний процес КЗ «Веселівська ЗОШ І-ІІІ ст. № 2» з 2012 року.

У ході реалізації психолого-педагогічного супроводу школярів з девіантною поведінкою показники зменшення кількості  таких дітей, отримані в результаті моніторингових досліджень з 2012 по 2015 роки, доводять, що представлена система роботи практичного психолога є ефективною, сприяє зменшенню проявів девіантності в учнівському середовищі. Так, у 2012-2013 навчальному році в школі було виявлено 4 учні з девіантною поведінкою. У 2013-2014 н.р. цей показник складав 3 учні, у 2014-2015 н.р. – 1 учень має прояви девіантної поведінки.

Результати досвіду були представлені на засіданні тимчасового творчого колективу практичних психологів району з теми «Система роботи практичного психолога з девіантними підлітками та дітьми «групи ризику» на базі районної різнопрофільної гімназії Веселівської районної ради Запорізької області.

Матеріали досвіду зберігаються в КЗ «Веселівська ЗОШ І-ІІІ ст. № 2» Веселівської районної ради Запорізької області.